Коли день вимагає часу,коли спрагу гамує втома, Коли світ посилаєш далі, ніж живуть усі три чорти... Ти згадай, що, забувши числа, хтось чекає на тебе вдома. Хтось ще мріє у цьому світі неодмінно тебе знайти.
Коли вже берегів не видно, коли місто пустило кігті, Коли вже з головою в море (не солоне -асфальтних брил) Ти пірнаєш, згадай, будь ласка, як одного вже разу зміг ти Не упасти, мов камінь, з неба, передчасно позбувшись крил...