Люлі люлі мала, засинай, Тут русалок збивають машини, За повір'ям старим їх не пустять у рай, Як не пустять бійців Палестини. Люлі люлі мала, засинай,не сумуй, Ще так рано для правди про принців, Яку ціну за себе їм не пропонуй, Ми ж не варті самих їх мізинців. Все одно усе впреться в драконячі голови, Що летіли в свій час з їх могутніх плечей, Та дракони у бій шли (увага тут!) голими, Ну а принци, в компанії лат і мечей. Люлі люлі дитино, сиділи до ранку, Олє Лукойє стояв під вікном, Свою парасольку залишив на ґанку, У пляшці, з чиїмсь недопитим вином. Попелюшка приперлася п`на із балу, Загубивши і туфлі і цноту, Не дочекавшись страшного фіналу, Розмінявши любов на банкноту. Люлі люлі мала, засинай, бо вже час, Зірки в небі розкидав хтось наче, День яскравий і втомлений, попелом згас, Сон у двері, на лапах котячих. Дім чаклунки - за містом, елітний коттедж, Її ступа - новий Maserati, Кощій, що Безсмертний - у стилі Straight Edge, З молоком і в новому халаті. Люлі люлі мала, всі казки коло нас, Позбирались, осіли, замовкли, Розгорнувся під нами завітний Парнас, Сторінки книжечок всі пожовкли. Люлі люлі дитино, тільки вір що є сил, Поки б'ються як хвилі - мрії, Пегас не загубить своїх чистих крил, Й Пенелопі не бракне надії.