Приспів: Над покосами - сльози росами, Гай накриє туман. І до милої, чорнобривої, Поверне отаман.
1. За рікою тумани п\"ють холодну росу. Чого, дівчина, в\"янеш, губиш пишну красу? Чи образили словом? Чи змінялась рука? Чи забула милого ти свого козака?
2. Не змогли його вбити кулі злих ворогів, У твоєї молитві сила буйних вітрів. Щоб почули на небі ці слова про любов, І щоб милий до тебе вірним шляхом прийшов.
3. Не плач, дівчиноко, та не плач, лебидонько - Служба у нього така! Степ - рідний батечко, дорога - та матінка, А ти - зачекай козака.