Скупаний в пахучій м’яті, вечір догора. Не сидиться юнці в хаті, бо гулять пора. Не знайде у хаті місця, бо стискає дах, А в очах у неї - місяць, пісня – на вустах.
Приспів: Ой та м’ята, дивна м’ята, ой ті вечори… Не пускає доню мати, що не говори. Мамо, мамо, рідна нене, я ж благаю, як! – Вже давно чека на мене зоряний юнак.
Затуляє зорі ганок, стіни на взірці, В нього на щоці – рум’янок, ніжність у руці. І сорочечка для свята, чорний чуб густий… Ой туди, де пахне м’ята, мамо, відпусти.
Приспів:
Скупаний в пахучій м’яті, вечір догора. Не сидиться юнці в хаті, бо гулять пора. Не знайде у хаті місця, бо стискає дах, А в очах у неї - місяць, а в очах у неї - місяць Пісня – на вустах.