Скупаний в пахучій м’яті, вечір догора. Не сидиться юнці в хаті, бо весни пора. Розцвіла кохання квітка у її думках, А в очах у неї - місяць, пісня – на устах.
Приспів: Ой та м’ята, дивна м’ята, ой ті вечори… Полонила моє серце ця мелодія весни Манить, манить, чаривниця у квітучий сад, Там давно чека на мене зоряний юнак.
Затуляють зорі ганок, місяць на взрісті, В нього ж на щоці – рум’янок, ніжність у руці. І сорочечка для свята, чорний чуб густий… Ой туди, де пахне м’ята, серце, відпусти.