Квітка Цісик - Ніч яка місячна зоряна ясная | Текст песни

• Тексты песен
• Квітка Цісик
• Ніч яка місячна зоряна ясная

Ніч яка, Господи, місячна, зоряна,
Ясно, хоч голки збирай!
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Сядемо вкупочці ми під калиною,
І над панами я пан...
Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею
Стелиться в полі туман.

Небо глибоке засіяне зорями –
Що то за Божа краса!
Перлами зорями по під тополями
стелиться срібна роса.

Ти не лякайся, що свои ніженьки
змочиш в холодну росу:
Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки
Сам на руках занесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько:
Тепло – ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.