Літургією Трансцедентних снів Ми з тобою зкувані Назавжди. Серце Без серця, Душа без душі - В двох пульсаціях ми Споріднені.
Ця трагічна суть, Обіймаючи нас Своїм дивним теплом, Так несхожа на біль, Що залишив нам світ, Як оберт Землі, Срібний місячний попіл, Дух сонячних хвиль.
В місті-тунелі, Де блукає наш світ, Хто ви такі, Щоб не знати причин, Чому кожна любов Тут народжує страх, Чому кожне життя Тут народжує смерть?
Рух каміння й піску- Дух єдинства світів, Ніби кров і плоть Тлінних богів. Серце Без серця, Душа без душі, Дим без вогню- Так буде завжди…
І доки ви Могли втримати погляд Од відриву Від ваших тіл, Доти ви Могли мати спокій У єдинстві Цих двох стихій.
Доки світ Залишався поруч, Ніхто не хотів За нами йти, Народженими Холодною кров`ю Від теплих сліз Льодяних хрестів.