Хтось невідомий, хтось анонімний Пише на білосніжних парканах, на кожній цеглині, Ґвалтує червоною фарбою стіни, Хто цей супергерой зі сторінок коміксів, рятує цю країну? Це не те, що бентежить, від цього відверто нудить, Хтось невідомий знову пише, ніби дуже кохає, сумує, Малює всюди асиметричні серця, Бракує куль, але мене це більше ні граму не хвилює...
Приспів: Мамо, я на Емтіві, ти тільки подивись, Не перемикай канали... Мамо, я на Емтіві, Ми повернемось в студію після реклами!..
Хтось анонімний, хтось невідомий Тихо викрав мій мозок і випив всю кров мою І у шпальти брудних жовто-сірих вчорашніх газет Мої нутрощі загорнув... Це не те, що бентежить, мені й так добре – Без слів, без очей, без кольору... Просто в нього скінчилась фарба, Він тепер ґвалтуватиме стіни моєю кров’ю...