Мені так хочеться стати Прозорою крихтою всесвіту, Просто щезнути… я Цілу ніч архівую Одне за одним Всі твої sms, а ти Мовчиш… Ти нічого не бачиш, нічого не чуєш… Чий то такий страшний Сон наснився мені вчорашньої ночі?
Знову вийшла на полювання моя печаль. Зима свої двері відкрила. Я кохаю тебе, більше за життя, Поверни мені мої крила! Лиш блакитне сонце у твоїх очах – Холодне, як колота крига… Я кохаю тебе, більше за життя, Поверни мені мої крила!..
Я починаю перетворюватися На космічний брухт – Це так боляче! Я починаю казитися Без твоїх рук, Майже божеволію… Стій!.. Куди і навіщо так швидко летіти? Біль – ше за все я бось Прокидатися на самоті!..
Знову вийшла на полювання моя печаль. Зима свої двері відкрила. Я кохаю тебе, більше за життя, Поверни мені мої крила! Лиш блакитне сонце у твоїх очах – Холодне, як колота крига… Я кохаю тебе, більше за життя, Поверни мені мої крила!..