Слова: Ярослав Коберник Музика: Ярослав Коберник Обрис твій в уяві малюю Вибиваю ім'я на граніті душі Ховаю тебе у собі за стіною Кличу у свій власний світ
Там засноване місто для тебе З бруківкою та ліхтарями Де рукою подати до неба Тут все сповнене чудесами
Затишні кав'ярні чекають на нас І приємна та тепла розмова Тоді швидко пролине наш час Ми ж не промовим ні слова
І парк з довжиною в життя Яскраво зелені газони Фонтан із твоїм ім*ям Він є дуже чудовий
Там поглянем на місто із вежі Що древній король її збодував Німе кіно побачим при зоріянім небі Про те як я тебе довго чекав
А у пориві почуттів...
Поцілую тебе під літнім дощем На руках своїх понесу... Так пролине той день... Його я навік збережу ...