Знаєш, я змучився, Не можу більше йти так далі. Чуєш, я прошу, Звільни обох від наших мук. Я сьогодні залишаю Всіх людей і все, що маю, Бо так важко на душі. Так хочеться тиші, побути самому, Сидіти й слухати голос вітру й дерев. Так хочеться тиші, подумати трохи, Дивитись, як сонце за обрій заходить.
Знаєш, я бачив, Як давно живе у наших душах осінь. Чуєш, ледь дихаю, Живу твоїм повітрям, задихаюсь. Я сьогодні залишаю Всіх людей і все, що маю, Бо так важко на душі.
Знаєш, я змучився, Не можу більше йти так далі. Чуєш, я прошу, Звільни обох від наших мук. Я сьогодні залишаю Всіх людей і все, що маю, Бо так важко на душі.