Поріділо козацтво від в томи і ран, Гей — з чобіт позбивайте пилюку І встає з небуття кошовий отаман Із кресала запалює люльку, А за ним підіймаються воїни скрізь, Бо завчили козацьку науку - Ой напаснику лютий ти не лізь, ти не лізь Під козацьку розмашисту руку.
Ой з нашого роду не качайте воду, Ой з нашого духу не ліпіть макуху, Ой з нашої слави не робіть забави, Не робіть забави світові на сміх; Бо козацька вдача як вогонь гаряча, Бо козацька сила не одних косила - Шабелька завзята вдарить як розплата, Кривдників поганих покарає всіх.