Тиша спустилась поволі Крилами нашої долі. Зоряний віз сонце привіз До небосхилу за гори. Стало повітря прозорим. Мати-земля чуйно дріма, Спи-засинай, моя доне!
Ой, коте, котику-баюн, Поколихай доньку мою. Поколисай мою дитиноньку Темною ніченькою, Щоб сон міцний ніхто не турбував Темною ніченькою.
Місяць за ліс зачепився Сяйвом в долину пролився Братику, стій, світло не лий, Краще сховайся за тини. Сон таємницею лине Мати-земля чуйно дріма Спи, моя рідна дитино!
Ой, коте, котику-баюн, Поколихай доньку мою. Поколисай мою дитиноньку Темною ніченькою, Щоб сон міцний ніхто не турбував Темною ніченькою.