ще більше української музики та кліпів тут: http://vk.com/ua_music
Жінка. Запах твій пам'ятає цей підвіконник. Кожен твій слід відбитий рубцем на тілі моєї душі. З тебе я вийшов, до тебе прийшов і відійду з тобою, І вже неважливо.. чи з мене писатимуть вІрші, чи я проросту у віршІ.
Жінка. Я твій капітан по морях блискавичних падінь і підйомів. Твоє альтер его у світлі всіх тих, хто пустіший за лід навесні. І сотні тремких експедицій по закутках твого гладенького тіла, І вже неважливо... чи я в цю секунду у тебе, Чи ти у наступну по вуха погрузнеш в мені.
Жінка. З тобою роки як хвилини й хвилини тривалістю в вічність. Сплетіння безмежних контрастів на тілі епохи досліджень кристалів піску. Ми вивчили все, ми дісталися дна, ми торкнулись долонями неба. І вже неважливо... що й досі ніхто не сказав, що пізнав тебе повністю... дику і хтиву таку.
Жінка. І пальці твої доведуть мене вкотре до смерті й не знаю Чи знайду слова чи слова тебе знайдуть таку і ще раз... Ти зранку планету з зірками із ніг їм на голову ставиш, І вже неважливо... що ближче до ночі всього лише декілька фраз Тебе у рум'янець кривавий жбурнуть і ти млосно розтанеш, І темінь сховає мою вічну боязнь, мої нестійкі 25-ть, До тебе приходиш, живеш у тобі, у тобі до світанку вчергове вмираєш, І більш неважлива скінченність і те, що до тебе вже нові летять.
2013.
ще більше української музики та кліпів тут: http://vk.com/ua_music