за мить до снігу першого настане тиша.. як перша кров ...як перший снігопад... я десь у тих роках своє життя залишив похований під товщею землі... весни привівці темні дочекатись ми знали що у цій страшній війні немаєм права ворога боятися...
Бий.. Бий... Бий... мене до краю.. Бий... Бий... Бий... та моїх скупих сліз Знай... знай... Знай... я за тебе вмираю Знай... Знай... Знай... я себе тобі ніс Бий.. Бий... Бий... мене до краю.. Бий... Бий... Бий... та моїх скупих сліз Знай... знай... Знай... я за тебе вмираю Знай... Знай... Знай... я себе тобі ніс О боже як часто приходиться бити- робити собі приготовані кулі віддати війні для себе лишити для тебе себе залишити тримаючись міцно до скону на вітній землі але за чуже вже дістало до самого серця І сам собі більше не скажеш все буде гаразд , минуле пропаще майбутнього нам не знайдеться але ходу мирного