З солодких поцілунків упаду в бузковий квіт Хапати спрагло весняне повітря Така маленька я в такий великий світ Мене несе травневий дикий вітер
Добраніч, зоре моя тиха, Моя нескорена весна Моя солодка колискова Я поряд, просто засинай… І не важливо до чи після Без тебе тут немає місця Й край…
І губ обвітрених, від перших теплих вечорів Хай бачить цілий світ, як наші руки вміють грати Чи коли-небудь я таким вогнем горів Щоб не палив та змушував палати…
Бачиш я такий слабкий Бачиш я такий тобою сильний Травень мліє молодий Час летить і його хвилі Ховають нас у морі тих Хто так горів та згас невчасно Без нас гарячих і смішних Цей світ не був б таким прекрасним