Коли я чую прокидаючись звуки міста, Я вигрібаю з копілки останні гроші, звісно Я не куплю собі щастя чи мішок здоров’я.. Але я чую прокидаючись запахи твої… Я кажу тобі - не варто забігати на завтра, Навколо стільки невдах.. куди дівається правда?.. Навколо стільки вієн, куль і мармиз, І чай тобі до ліжка.. твій черговий каприз…
Давай забудемо про трабли вічні Проблеми всі минущі і так незвично -
Кормити тебе на сніданок любов’ю Гріти твої тендітні руки і з тобою Завмирати в перших променях ранкового сонця, Знаєш, без тебе життя би не вдалося.
Купи газету, прочитай чим живе країна, Вчора футбол, а завтра вибори.. усе стабільно, Та сотні дивовижних мрій не заміняють щастя, Коли ти вранці прокидаючись мене торкаєшся. І дев’яносто дев’ять білих непримітних монет, Не вистачає лиш одної на щасливий білет, Мені завжди хотілось більше та жилось як завжди, Одне рятує - в моїм ліжку засинаєш ти…