Коли невипита кава і недописаний текст пластмасові грати твій вічний протест і за стіною сусіди про щось так тихо мовчать летять будильники в стелю, думки під ноги летять Не алкогольне сп’яніння ні емоційний передоз Від твоїх смс я впадаю в коматоз А рука так і тягнеться зробити дзвінок У бога знову зайнято і я до нервів промок…
Чуєш небо, я живий!!! Я так невчасно народився знаю Я бачу світ а він такий Чи я дійду чи дотягну до краю??!!!
Коли загублені душі й механічні тіла Ми шукаємо золото там де сталь тверда І я мав все крім любові а вона була так близько я був впевнений встигну - пробки й на вулицях слизько Не алкогольне сп’яніння ні емоційний передоз Від твоїх смс я впадаю в коматоз А рука так і тягнеться зробити дзвінок У бога знову зайнято і я до нервів промок…
Я майже звик до тебе й твого світла І босими ногами по ранішніх зірках Коли втрачаєш все лишається надія Що кожен фініш стартом обернеться й тільки так