Пр. Я намалюю тобі кораблі і попливемо в синє море десь. Десь подалі від землі, Але ближче до небес.
Хай краєм ока дивляться на тебе добрі-злі, Біда, неначе сніг, нехай розтане у вогні, Ранкове сонце ніжно посміхнеться уві сні, А ніч нехай заграє нам на зоряній струні.
Пр.
Немов повимирали добрі люди на землі, Несуться своїм правилом до нас, де всі свої. На небі місця мало їм, тож полетіли вниз. Подивляться, подавляться, повернуться колись.