У нічному небі потемніло,
Замигтіли зорі-промінці.
Між хрестами встали тіні білі,
То на раду сходяться мерці.
Ждуть вони у ніч якусь урочу,
Що до них посходяться живі,
І любов осяє мертві очі,
Встануть покоління вікові.
Лише треба кладку збудувати
Над безодні смерті і страху,
Ідолів жахаючих прибрати
Обабіч могильного шляху.
Тихо плине річище іскристе,
Слухає розмову прадідів,
Та лунає між вишневим листям
Супровід чаклунський солов'їв.
Не приходять ні сини, ні внуки,
Сплять у ямах тюрем і квартир...
А з безодні фосфоричні руки
У надії тягнуться до зір...
Колір Ночі еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1