Мамо! не плач, не бійся, не кричи. Як призвуть мене, то я піду зі зброєю на плечі А ти надійся, вір і жди Та знай що син пішов, заради Української землі.
Я знаю, що найважче буде це тобі. Сидіти й думати живий я ще, чи ні. Ти зрозумій, не можу я сидіти тут Й дивитись, як там браття наші мруть.
Я все віддам що маю я, це Україна це земля моя. Хай буде важко й страшно від незнання, Того, що буде завтра чи за мить Та Україну - неньку я не дам занапастить!