Минають дні, минають літа.
Зникає неповторна твоя та краса.
Усе пропадає, в'яне, вмирає.
Але любов моя все ще палає.
Все ще радію твоїй усмішці.
Ніби побачив тебе я уперше.
Засліпили мене немов сяйво,
Очі твої золоті, чарівні.
Навіщо ідеш? Навіщо покидаєш?
Я ж бачу, що ти також страждаєш!
Я бачу, як сльози течуть, немов дощ.
Серце б'ється, немов без душі.
Я не зможу тебе спокійно забути.
Ми так довго змогли разом пробути.
Та й не хочу такого кінця.
Навіщо нам розбивати серця?
Все це напевно лише для краси.
Для серця не лишилося більше нічого.
А як же кохання? Воно не зникає.
Уста говорять, а серце все ще кохає.
Навіщо війна між злістю і почутями?
Не треба було закохуватись без тями!
Тепер я страждаю, не відпускаю.
Уста говорять, а серце все ще кохає.
Коля Олексієнко еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1