Комісарова Олександра - 1-2(муз. B.Santigrey) | Текст песни

• Тексты песен
• Комісарова Олександра
• 1-2(муз. B.Santigrey)

1

Сонячний спокій нашого міста
увірвався в кімнату через
призму сусідських очей;
так непросто шукати і знаходити
те, чого неможливо повернути.

І свідомість лихоманить,
і небо вмикає карниз із
очей
аби відчути тепло у сірій від
сірості днів
кімнаті.

Вітер малює північні морози,
але не у тебе в душі.
Вітер він вічний злодій
людських думок,
він застеляє сліди ще необтесаних
старістю ніг.

Бо все, що народжується зі світанком
переростає у дещо більше,
аніж день.

2

Ти відчуєш дещо більше,
коли серце почне пульсувати
частіше аніж 90 ударів за хвилину.
Тоді, коли ти напишеш перші слова
із майбутніх листів…

Спокій – це біль, що дається із
бойовими поразками і шрамами, які
ніколи не зникнуть із твого тіла,
із твоєї забутої містом, душі.
Твої кроки – це кроки сотень тисяч
людей, які жили до цієї пори,
та мільйонів інших, які народяться
після тебе.
Відчуй щось більше,
коли поряд буде той, кому будеш
потрібен ти.