Комісарова Олександра - 1-2(муз. B.Santigrey) | Текст песни

• Тексты песен
• Комісарова Олександра
• 1-2(муз. B.Santigrey)

1

Сонячний спокій нашого міста
увірвався в кімнату через
призму сусідських очей;
так непросто шукати і знаходити
те, чого неможливо повернути.

І свідомість лихоманить,
і небо вмикає карниз із
очей
аби відчути тепло у сірій від
сірості днів
кімнаті.

Вітер малює північні морози,
але не у тебе в душі.
Вітер він вічний злодій
людських думок,
він застеляє сліди ще необтесаних
старістю ніг.

Бо все, що народжується зі світанком
переростає у дещо більше,
аніж день.

2

Ти відчуєш дещо більше,
коли серце почне пульсувати
частіше аніж 90 ударів за хвилину.
Тоді, коли ти напишеш перші слова
із майбутніх листів…

Спокій – це біль, що дається із
бойовими поразками і шрамами, які
ніколи не зникнуть із твого тіла,
із твоєї забутої містом, душі.
Твої кроки – це кроки сотень тисяч
людей, які жили до цієї пори,
та мільйонів інших, які народяться
після тебе.
Відчуй щось більше,
коли поряд буде той, кому будеш
потрібен ти.


Комісарова Олександра еще тексты