Комісарова Олександра - 10 (муз. B.Santigrey) | Текст песни

• Тексты песен
• Комісарова Олександра
• 10 (муз. B.Santigrey)

10

Я замерзаю від цієї зими
січень натякає вітром
арктичних морозів.
І наші діалоги стають
неактуальними.

Це ж добре рятуватись від самотності
в ліжку, читаючи романи
перестрибуючи, ковтаючи один за одним.
і знати, що всіх книг у цьому світі ти всерівно
не прочитаєш,
але на цей невиліковний факт стає дедалі
байдуже.

Роздати себе людям, а потім
відшліфовувати їхні історії в блокнотах
та раритетних конспектах із непотрібних
для студентів предметів, які їм впарюють
в альма-матері.
Але, тільки обрані розуміють,
що протирати свій мозок в університетах,
у еклектичних кабінетах невигідне заняття
для їхніх років.
Таких називають в природі ледарями,
але «своїх у біді не кидаємо» горланив
Висоцький.

Роздай себе людям і подивись, що вони
зроблять із тобою, з квітами,
з дешевими, але все ж потрібними марками
з іномарками (іграшковими) – уточнення,
половина із списку уявних друзів змінять
своє відношення до твоїх сторінок в
двадцять сьомих соцмережах.
Ось і перестала мучити мігрень,
де, а головне з ким подорожувати,
але не будь прямолінійним.
Люби людей наївно, навіть такими,
якими вони є.
І одного разу, хтось допоможе
знайтись і тобі.

Роздай себе людям.


Комісарова Олександра еще тексты