5
Ніч опускається в наші міста із
жагучою жадністю до потаємного;
так відбувається кожного дня,
коли останні промені сонця
ледь досягають вершин.
Очі обманом обманюють
інші до інших йдуть -
в долини не повертаються.
І тільки втративши все
ти отримуєш дещо більше,
дещо глибинно-своє.
Так буває не з кожним,
так буває із тими, хто вартує
більшого - великих ідей.
І хай небо не плаче!
І хай небо не плаче,
коли відчуває болі людей.
Ніч опускається в наші шибки,
стотисячних хмарочосів,
у кожній квартирі своє.
Ніч.
Комісарова Олександра еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1