Стерті рядки, загублені капці,
Ручка в руках, лист на столі...
Я писатиму завжди до раю,
Те, що сказати мені не хотів.
Я зникатиму поряд із ранком,
Теплим туманом твоєї роси.
Не тікай подалі з екранів,
Не зникай з моєї Землі.
Я писатиму, тільки не знаю
Адресу свою підкажи.
Все тепло тобі даруватиму,
Тільки скажи!
Я повстану з глибин океану,
В тісних кайданах тебе пригорну,
Поряд будемо – я і вокзали,
Поряд будемо, тільки не йди.
Стоси паперу знищені прахом,
Купа синців на руках у небес.
Я тебе кохатиму часом,
Ти як кисень з планети Чудес.
Комісарова Олександра еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2