Комісарова Олександра - Тиждень (муз. Уляна Фарина) | Текст песни

• Тексты песен
• Комісарова Олександра
• Тиждень (муз. Уляна Фарина)

Pesni.guru - сайт для Гуру

Потяг, що курсує венами залізничних сполучень
Кожного дня в пошуках міграційних ліній.
Ми бачимо небо, у себе в серці, але
Не бачимо віру в птахів, що колись окрилили
Мармурові розлучення із заручниками,
Словосполучення об’єднані в ціле
І забуті в одному вікні житлової будівлі.
З натяком на совдеп або моду радянських часів.
Завішені двері, обдерті шпалери на стінах…

Ти досі згідний тліти серед нетлінних пульсів?
В суботу ховаю сусідів із диском на спинах,
В неділю молюся сонцю, читаю чужому вірші.
І так спірально, циклічно один за одним
Проживаю вільні падіння аби не згоріли
Байдужі кроки лісового сплетіння.
Дерева, що гаснуть вогнем затихають
Навіки, не знаючи те, що живуть донині.

Понеділок завжди запізнюється,
Як водій маршрутки, що хильнув зайве,
Вівторок переповнює відчаєм живі картини.
Обираємо карти, завішуєш шпалери.
Один океан на двох і одне небо на
сотню інших подібних.
Залишаємо двері, розбиваємо вікна і
Ось вона середа – радіус наших шляхів,
В числа пі запитую, коли мене покинуть?
Коли паралельні прямі перетнуться в
Єдине ціле, щоб побачити пожовклі видіння -
Твої сновидіння.

Четвер, день для роздумів, для письма та
Для розбрату. Кидаю в вогонь наш океан,
Зафарбовую сірість небесних вітрил.
Ти не поряд і один лиш день об’єднує
Твоє обличчя і червоні стрічки у волоссі.
Дівчинка замовкає на телефонній лінії.
Переходить в стан невагомості.

П’ятниця. Ранок. Останні меблі, вчорашні книги,
Все, що залишається в неба.
Одного на сотню інших подібних собі людей.
Птаха б’ється у грудях ще живого сусіда,
Серце німіє на рештках вчорашніх утопій.
Котиться вітер собі по улюблених метрах.
Двоє - це непаралельна грань безсмертних.