Навою у снах вона лине А в очах страх птах Лови ув імлі вона є Але і ні є
Сивіє в’є Тьмяною сльозою зволожує Вона є
Вона знов і знов ії рухи Наче кров знов і знову Вона є у снах зниклою А на устах є
Линучи навою Обіймами болю То лиш сміх її
Вона лине вона є але і ні Але і є вона знову Вона є вона у снах знову Ії рухи наче кров вона знов Вона лине вона є але і ні Але і є вона знову І наче птах віє очима сивими її.