Свято веселеє нас привітало, Свято, найбільш укохане в народі, Будьмо ж веселі, журитися годі, Набік лихеє, кого що спіткало.
Будьмо веселі, всі клопоти киньмо, Хто ма кохання, втішаймось коханням. Даймо в нас волю всім добрим бажанням І без злоби проти ворогів стріньмо.
Стріньмо як дітям народу годиться: Серцем одвертим і чулості повним; І цілий край свій любов’ю ми сповним, І в злих серцях та любов заіскриться - В святий вечір.
Хто з нас був добрий, добріший ще буде, Хто неприязний, щоб добрості вчився; Не забуваймо: в сей день народився Той, хто кохання приніс на всі люди.
Нумо ж, зберімось у купу тісніше, Кожна родина, як звичай навчає, А в кого зовсім родини немає, Друга хай знайде, а смутком не дише.
Тільки такий недошкребок культури, Що до народу кохання не має, Що його звичаї всі зневажає, Той нехай буде смутний і похмурий - В святий вечір.