Гей-ген, вітер жене
Нивою день, та ще й Нивою ніч.
Та не в тім річ – в днях, чи ночах,
А річ у тім, що до Ниви веде шлях.
А Нивою сіль не від сліз.
На небесах – зерна твої,
А на землі – лиш зорі сивії.
Гей, глянь – знайома твань,
Скільки бажань та позаховано в ній
Лине той гній за небокрай,
Залива Ниву, як злива – нехай!
Ген, на тій Ниві
Голови Сиві,
Як вже піти, нам лишили трохи роботи.
Наші бо руки не проти
Роботи.
Гей-грай, вітре гуляй!
Котиться Сварга, вітер гуляв.
Коли б я знав де-то Мамай
Пане Мамаю, ти додому повертай
Ген, на тій Ниві
Голови Сиві,
Як вже піти, нам лишили трохи роботи.
Наші бо руки не проти
Роботи.
Гей-ген, вітер жене
Нивою день, та ще й Нивою ніч.
Та не в тім річ – в днях, чи ночах,
А річ у тім, що до Ниви веде шлях.
А Нивою сіль не від сліз.
На небесах – зерна твої,
А на землі – лиш зорі сивії.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1