Em C Em C Стоїть в селі Суботові Em C Em C На горі високій D G Домовина України — H Em Широка, глибока. Em C Ото церков Богданова. Em C Там-то він молився, D G Щоб москаль добром і лихом H Em З козаком ділився.
Em Мир душі твоїй, Богдане! Hm Не так воно стало; C Москалики, що заздріли, G То все очухрали. Am Могили вже розривають Em Та грошей шукають, H Льохи твої розкопують H Та тебе ж і лають, C Що й за труди не находять! G Отак-то, Богдане! D Занапастив єси вбогу G Сироту Украйну! H За те ж тобі така й дяка. Церков-домовину Нема кому полагодить! На тій Україні!
Em C Отаке-то, Зіновію, Em C Олексіїв друже! D G Ти все оддав приятелям, H Em ... А їм і байдуже. Кажуть, бачиш, що все-то те Таки й було наше, Що вони тілько наймали Татарам на пашу Та полякам…
Може, й справді! Нехай так і буде! Так сміються ж з України Стороннії люди! Не смійтеся, чужі люде! Церков-домовина Розвалиться… і з-під неї Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти! H І помоляться на волі Невольничі діти… Em І помоляться!