Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная! Видно, хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай! Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай!
Сядем укупі ми тут під калиною - І над панами я пан... Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею Стелеться полем туман;
Ти не лякайся-но, що ніженьки босії Вмочиш в холодну росу: Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу.
Ти не лякайсь, а що змерзнеш, лебедонько: Тепло - ні вітру, ні хмар... Я пригорну тебе до свого серденька, Бо воно палке, як жар; Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная! Видно, хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай! Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай!