Напевно кожен зараз скаже що він знає любов, як серце палає,і як закипає кров. А,насправді ніхто ще цего не відчував, але дехто каже що він вже відігнав. Що йому любов - це не проблема, але знай,це як частка контура неба, Вона ніколи не згасне як зірка в небі, вона в тобі,і не чекай лавину яка піде по тобі. Повір я знаю що це таке,плакав чекав, СТОП - я не знав. Моя голова помирала як удав, але я встав сказав СТОП і вперед пішов. А йшов я довго,і не звертав з шляху, Всі мене забудуть,я думав помру Але ні,я собі сказав що я дойду. Я найшов свою дорогу і по ній іду. А де ж ця правда,де справедливість, де мої надії, а де любимість. Немов щасливий по свому житті іду, не попаде зуб на зуб пишу поки живу!!!. Я привик у негативному,бачити позитивне, Хоч це тяжко знаю,та у мене вийшло Поміж болю і таким же,розчаруванням Я привик бачити, крихітне слово: любов. І нехай ми лишились двоє поміж дружби і думок Та в голові лишився,ще один великий толк Проміняти який,я незможу ніколи. Заради тебе проїду екватор по колу Ось чому,негатив для мене радісний. Бувало болісно, алкоголь виїдав усе до кінця,а любов гріла до безмеж і цього болісного життя
ПРИСПІВ...................(2 РАЗА)
Як важко знати що вона не любить, Як важко знати що їй не потрібен Як важко знати що і не полюбить От так і живем - Любить не Любить!