Ловлю твій погляд знову, Безглузді розмови. Ти на грані, мить признання, Стоп. Ще ні, зачекаєм з коханням. Сотні версій бентежать свідомість, І одна лиш розв'язка натомість, Стрімко падаєм згори донизу, Ну будь-ласка постав тут репризу.
Знову, знову, знову, знову Починаю відверту розмову, Треться серце об підлогу, Скільки можна? Знову й знову Що сказати, як зробити? Де змовчати, як прожити Весь цей час мені самому, Доки разом будем знову?
Приспів: Августо, не муч моє серце пусто. Облиш свої переконання, Давай віддамося у руки коханню. Августо, ти вимкнеш у спальні люстру, Зануримо вікна в фіранки Такої як ти ще не мав я коханки.
Місяць вечір розпочав, Ніч під крила нас накрила, Тільки словом зачекай Обрізаєш мені крила. Ти як день, а я як ніч, Зустріч разом лиш на грані, Скільки б не складав пісень Все одно в розчаруванні.
Пролітають вечори Довгим шлейфом сподівання Серце прагне догори, До вершини існування. Твоя гордість і любов В перемішку із бажанням, Розпалили все в мені Серце прагне лиш кохання.
Приспів: Августо, не муч моє серце пусто. Облиш свої переконання, Давай віддамося у руки коханню. Августо, ти вимкнеш у спальні люстру, Зануримо вікна в фіранки Такої як ти ще не мав я коханки.