Мій друже, мій вечірній, Ти вже сивий, І все ще сам. Ні звір, ані той Бог І час уже Збиратися на жнива, А ти отак Нічого й не посіяв. (4)
Ти знаєш зірку на ім’я Марія? Вона горить, як рана, в небесах. Вона – твоя любов, Але ти – сам, І не спроможний розпростерти крила В самотніх снах. (2)
Взяла тебе рання рана-любов, Всього взяла за живе. (2 рядки – 2)
Не за живе – вона стримана й осяянна А зірка пливе, зірка пливе... І ви не вдвох. (2)
Мій друже, мій вечірній, Ти вже сивий, І все ще сам Ні звір, ані той Бог І час уже Збиратися на жнива, А ти отак Нічого й не посіяв. (2)
Взяла тебе рання рана-любов, Всього взяла за живе. (2 рядки – 3)
Взяла тебе (3) Рання рана-любов. Взяла тебе рання рана-любов, Всього взяла за живе. Не за живе!