Em C G H7 Життя таке коротке, мов три дні: Три рази сонце зійде, сяде тричі, Дитинство, юність, сатрість по обличчю Майнуть, як мить, і зникнуть у труні.
Лише три дні на пошуки і втрати – Мізерна крихта вічного часу, – На війни, на примирення, на ґрати, На волю, на натхнення і красу.
Три дні – межа людських поневірянь, За нею незліченні нові межі… А ми до неба зводим наші вежі, Щоб встигнуть до великих руйнувань.