Я біду не вижену, Сама з мене вискочить, Побіжим, покотимся, Заведемо бесіду. Наберусь хороброщів, Спитаю у горя: “Чи мене не викине Упасти у море?”
Забіжу до Зіночки, Хильнемо по чарочці, Поведуся лагідно, Поділюся жалощами.
Всесвіту пронизливий, Відкрий правди трішечки: “Чи мене не вистачить Загинути по весні?”
Весна, весна, весна – на дворі красна. Весна, весна, весна – гуй. Весна, весна, весна – на дворі красна. Весна, весна, весна, весна.
Я пойду к речке Встречать звезды, Смотреть, как падают, Ловить их горстями Наберу за пазуху Этих брызжащих огоньков Затанцую радостный, Обрадуюсь смерти
Погонюсь за радугой, Взлечу под тучами, Передам по радио: “Прощай, Родина”.