В нас в руках по краю нитки, що замотана в клубок. Давай спалим його швидко. І де дощ. Щоб він не змок.
Іде дощ із сліз безглуздих. З не існуючих проблем. Так, так далеко не ладжу я з глуздом. Може сходим на парад дилем?
Я хотіла щось сказати, але ти готуєш їсти. Так, не буду заважати. Ти почуєш все з приїздом.
Я нічого не почую. Я все знаю. Всеодно. Далі з небом я ночую. Йому сьодні не до сміху.
Сьогодні йому захотілось всім вміло спортити настрій. Сьогодні у дні під цим небом відсутні три кольори расти. Сьогодні весна у двадцяте змішує їз брудом бісер. Сьогодні четверте, а п”яте без тебе зустріну я звісно. Ось щойно про Соню та Петра. Я рада, що в них усе добре. Сьогодні відчув хтось з нас в третє - кохання це ліки для хворих. Я хочу щоб вічно хворіли. Щоб вічно нас двох лікувати. Я хочу щоб зорі горіли крізь стелю до нашої хати!
В нас в руках по краю нитки що замотана в клубок. Ти нанизуй бісер швидко. А я піду підпалю...