місто ангелів і дощів на казкові малюнки схоже тільки ангелів ні душі, а лиш просто так перехожі. місто,що не чуже мені золоте павутиння вулиць все здається давно заснуло, окрім світла в однім вікні.
П-в тільки раз і не більше знаю не більше, щоб забути назавжди. лиш на мить стану ближче я стану ближче і не зможу вже піти.
місто зустрічей і прощань і розбитих сердець можливо берег правий і берег лівий і всі шанси для сподівань. місто звуків і голосів по бруківці зтікає тиша все стає непомітно тихше і нечутне уже для всіх.
П-в тільки раз і не більше знаю не більше, щоб забути назавжди. лиш на мить стану ближче я стану ближче і не зможу вже піти.
ми стаєм посеред дощів, ми цього зорепаду варті що хотіти іще нам варто, лиш стояти на цій межі. місто пристрасті і образ і примирень таких гарячих ти напевно мене пробачиш, я прощала тебе не раз.
П-в тільки раз і не більше знаю не більше, щоб забути назавжди. лиш на мить стану ближче я стану ближче і не зможу вже піти. (2 рази)