З тобою познайомились якось на концерті, Ти посміхнулася мені, і влучила у серце Підступна стріла амура, і нещадною була, Нестримне полум'я в моїй душі розвела.
Згодом знайшов тебе в інтернеті, Полонили від тоді нас віртуальні тенета. У мережу ми поєднали з тобою свої думки, Бо виходу іншого... не було мабуть тоді.
Двадцять тисяч зайвих слів, дружніх розмов, Безліч порожніх символів, непотрібних ком, Емоції та враження, мрії у межах мережі, Застигнеш за екраном, як настане вечір.
Це місце зустрічі знову змінити не можна, Мільйони смайликів, безглуздих питань, Досить приємних жартів, a для щастя зараз Потрібен лиш статус... он-лайн...
Приспів:
Закуті в кайдани сліпої павутини Ми навіть не відчули, як час швидко плине, Сховатися від правди тепер нікуди... Тож ким ми зараз стали, скажи мені ти...
2. Дивлюсь на фотку, а там щоразу нова казка, Були колись і перемоги, а тепер поразка.. Не видаляй, будь ласка, всі мої вірші, І зупинись поки не стало гірше, гірше..
А ти щовечора пишеш, та не мені чомусь, Я через пару років з пам’яті твоєї зітрусь, Лишусь лише листами з цифрової мережі, Ти знаєш, вже набридло жити строго на межі..
Постій, не біжи, не видаляй мій номер, Будь тут, допоможи, врятуй мене від коми І мій провайдер – це єдиний спосіб бути разом, Ні, не виходь, ше напиши хоча би фразу..
Зламався пазл, на грані ми відрази, Скажи мені, невже не бачили нічого відразу, Скажи, куди ідемо ми з тобою поволі, Змінились ролі чи не втікаємо від долі?
А як ніч глибока настане - щиро побажаєш:
Снів весняних, солодких, казкових, чарівних, Безтурботних, яскравих, кольорових та ніжних. Гарних, дитячих, позитивних, кумедних, Світлих, неймовірних, та звісно, приємних…
Слова - Андрій Стадник, Юра Векленко Мінус - Назар Весельський