Знаєш, я навiть все-таки рада Могли б взагалi не перетнутись серцями В цьому тiсному свiтi, великому мiстi Хто б нам зарадив тодi, хто би надав нам змiсту I всi казали - \"Яка вони пара, I як вони схожi помiж собою\" I хто би повiрив, що ми незабаром Розiйдемось блискавкою надвоє
Знаєш, я довго знайти хотiла Серця свого твою половину Поки шукала - траплялись рiзнi частини тiла: Красивi ноги, гарнi очi, широкi спини Знаєш, скiльки iснує iнших, Яких хотiлось би спробувати На почуття ритму? Та всi обридли Поки на свiтi є ти
Знаєш, чому я приходила часто? Завчасно збирала одну із сотнi iстотних iсторiй Про наше безмежне ймовірне спільне щастя Та жодну з них донести була не в змозi - Половину слiв губила в дорозi Решту - залишала на твоєму порозi I ми би, звичайно, Купили двокiмнатну на золото мого мовчання Були б розумнiшi - склали би пазл, А так - порiзались об кути Я тебе впiзнала вiдразу Я так хотiла тебе знайти