Давай влаштуємо романтичну вечерю, Наваримо картоплі в мундирах, І питимемо гіркий несолоджений чай, Слухатимемо брехунець на стіні, Чекатимемо поки вимкнуть світло на районі, Дивитимемося одне на одного у відблисках мерехтливих вогників газової плити.
У нас так давно не було романтичної вечері. Давай запалимо свічки у нашій темряві, Будемо грати ігри. Ти малюватимеш у мене літери на спині, а я їх вгадуватиму, Я буду показувати фігури дивовижних тварин на стінах нашої кімнати, А ти тихенько усміхатимешся, щоб не злякати нашу мовчазну пітьму.
Ми гадатимемо як прогнати все дурне від себе, опускаючи сухарі в чай, Будемо вірити у всі можливі щасливі лотерейні квитки і рахуватимемо вічні борги. Ми вчергове ділитимемо шкуру невбитого ведмедя і замовкатимемо. Обійнявши тебе, я дам тобі зрозуміти, В тебе є на кого опертися.
Давай влаштуємо романтичну вечерю, Наваримо картоплі в мундирах, І питимемо гіркий несолоджений чай. Над нашим маленьким світом зімкнеться склепіння нічного неба. А ми так і заснули одягнені, тримаючись за руки, за серця...