Мій друг так схильний до вина і самогубств Що розуміння цього не дає писати вірші Коли його набряклий,важкий труп Знайду не я Знайде сварлива товста жінка А ми ж ділили майже не ділиме Пили по цукру і смачнющий кип*яток Дивились в глибину З глибин на всіх дивились Тепер я сам пишу цей мікролог Ну звісно,я ціни життю не знаю Й не думав над високим й йти не вмів Траплялось,що на хліб не вистачало Якого біса сам піти посмів? Мій друг так схильний до самотності в мережі До книг,до музики,до волі і до Що ця товста короба,у не випратій одежі На фоні нього просто виварка масна Не думай ,я писатиму і далі Та просто часом гірко на душі Від розуміння втраченої далі Яку ніколи не вкладеш в якісь вірші Прокинувся,збагнув сьогодні-завтра Яка погода ,плани,почуття Я так ненавиджу ці сни,занадто правди У них від мого не високого життя Давно не бачились,не чулись все для всіх Проблеми власні...