Ой у лузі по долині вечір вистелив росу Розплітав козак дівчині туго сплетену косу А вона його питала чи він щиро покохав 2р Якщо ні, його благала щоб коси він не займав
Ой у лузі по долині ранок вистелив туман Не сказав козак дівчині, що його любов обман Він сказав їй на прощання, Ти чекай і Я прийду І залишив ій страждання замість радості біду
А вона його чекала вірила його словам Свою косу не давала розплітать чужим рукам Ой у лузі по долині від дівочих сліз роса 2р Посивіла на дівчині не розплетена коса.