Мисяць на нэби, зиронькы сяють,
Тыхо по морю човэн плывэ.
В човни дивчина писню спивайе,
А козак чуе – сэрдэнько мрэ.
Ця писня люба, ця писня мыла,
Всэ про кохання, всэ про любов.
Як мы любылысь тай розийшлыся,
Тэпэрь зийшлыся навики зновь.
Ой очи, очи, очи дивочьи,
Тэмни, як ничка, ясни, як дэнь!
Вы ж мэнэ, очи, плакать навчыли,
Де ж вы навчылысь зводыть людэй?
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1