Кузьма Дикий - 832 | Текст песни

• Тексты песен
• Кузьма Дикий
• 832

Котрий вже день я чую, що я дурний
Котру вже ніч я не можу заснути
Котрий вже раз я чую, що я слабий
Котрий вже рік я не можу забути
Хвора зима і дуже дивне літо
Хвора душа і дуже дивне життя
Мертве кохання горілкою залито,
А доля шалено летить в небуття

Вісімсот тридцять два дня,
Вісімсот тридцять дві ночі
Ніжна посмішка твоя
І твої блакитні очі
Вісімсот тридцять два дня,
Вісімсот тридцять дві ночі
Вщерть розбили все життя,
Мою долю розкурочив

Плакало небо сірим дощем,
Хмари в політ за собою манили
Знову з тобою ми разом ідем
По пильній дорозі холодної мрії
Хтось не сказав ані слова комусь,
Хтось позабув подивитися глибше
І вже не віриться в щастя, чомусь
А бруду і блефу все більше і більше

Вісімсот тридцять два дня,
Вісімсот тридцять дві ночі
Ніжна посмішка твоя
І твої блакитні очі
Вісімсот тридцять два дня,
Вісімсот тридцять дві ночі
Вщерть розбили все життя,
Мою долю розкурочив

Зимно щось стало посеред літа
Темно щось стало посеред дня
Золота рибка, розбите корито
Хто ти? Цариця чи бабка стара?

Вісімсот тридцять два дня,
Вісімсот тридцять дві ночі
Ніжна посмішка твоя
І твої блакитні очі
Вісімсот тридцять два дня,
Вісімсот тридцять дві ночі
Вщерть розбили все життя,
Мою долю розкурочив

1996


Кузьма Дикий еще тексты