Полем, полем, чистим полем вітер пролітав І на вітрі лист, листок барвисто вигравав Піду, піду в чисте поле, квітів, квітів я нарву І коханій дівчині Наталці подарю! А у місті, а у місті вже розквітли каштани Піду я попра-, попраю свої грязниє штани Щоб не соромно було Наталці вийти зі мной Щоб сказала вона мені: «Милий, милий, дорогой!»
Це дикі зойки «Дикого Сходу»!
А літак у небі, небі, пролітаючи, гуде А на літаках я не літаю, бо багато коштує А машина, шина, шина - швидкість сто кеме у час Якійсь німець іноземець запита в мне: «Вас іст дас?» Гелікоптер, гелікоптер шуму, гаму від нього! А корова каже: «Му!» Кобила: «І-гі-гі-го-го!» Степом, степом, сірим степом за вітром мрія вдаль летить І щось хоче, щось гуркоче грім травневий гуркотить!
Це дикі зойки «Дикого Сходу»!
Реве та стогне Дніпр широкий, і тече вода, вода Чайки гавкають над річкой щось собі: «Та-ра-да-да!» Як по небосхилу сонце вітер по полю гуляв І як кава хміль-горілку гірки думи розганяв!
Це дикі зойки «Дикого Сходу»!
Коли бачу я тебе, коли бачу, бачу Коли бачу я тебе, то чомусь мовчу А коли тебе не бачу, коли не-не-не-не бачу Коли не бачу я тебе, то чомусь кричу!