Ти дуже гарна фройлян, і я люблю тебе за те І якщо б ти була моєю, я подарив би тобі море любві Але ти моєю не станеш ніколи, ніколи І всьо то від того, шо така доля моя
Я знову бачу тебе - як ти по вулиці йдеш І гарна постать твоя переді мною стає Я знову бачу тебе - як ти по вулиці йдеш Но не до мене ти йдеш, не до мене ти йдеш
Коли по вулиці ти йдеш, то гаснуть зорі в небі Коли по вулиці ти йдеш, то з ними гасне місяць теж А потім гаснуть ліхтарі міського освєщєнія І ти ідеш одна як ангел, освітлюючи мій шлях Але ти цього не знаєш, ти цього не знаєш Не знаєш! А може знаєш?
Я знову бачу тебе - як ти по вулиці йдеш І гарна постать твоя переді мною стає Я знову бачу тебе - як ти по вулиці йдеш Но не до мене ти йдеш, не до мене ти йдеш
Я відкрию двері, зазирнувши у ніч Я відкрию вікна, вдихаючи повітря Я відкрию очі і побачу світло І побачу цю безрадісну картину
Я знову бачу тебе - як ти по вулиці йдеш І гарна постать твоя переді мною стає Я знову бачу тебе - як ти по вулиці йдеш Но не до мене ти йдеш, не до мене ти йдеш