Em Am H7 Em C D G Жив та був собі козак- зірвиголова. Am H7 Em Am H7 Em Та сподобалась йому жінка другова... C D G C Am H7 Em Та сподобалась йому жінка другова.
Ніби й досі і не жив, відшукав траву — Попри Бога зворожив жінку другову. (2)
Довелись іти на Січ під хоругвами. Та не з ним були в ту ніч жінка другова. (2)
Сумно шабельки дзвенять, пил та згарище. Ідуть на ворожу рать два товариша. (2)
Втричі більше ворогів. Друг знесилений. Пролунало поміж гір: \"Прощай, милая!\" (2)
Козак коника обняв, б'є попругою. Кулю на себе прийняв, яка другові. (2)
Поверталися на Січ під хоругвами. Гірко плакала в ту ніч жінка другова. (2)