Літо, дощ, хмари в небесах, Ти як завжди ходиш бродиш в моїх ясних снах Вітер віє град він сіє Холод вкрив цю мокру ніч Та у сні мені так тепло бо з тобою віч на віч І прокинувшись від шуму Крапель що розбились об вікно Зрозумів що ти є чудо Ти моє нічне тепло! хоч ти і далеко мені повезло ми з тобою інь і янь ми з тобою зло й добро так, є між нами непорозуміння всеж прозріння наступає і ми миремось з тобою я беру тебе за руку ти цілуєшся зі мною сумною всеж за моєю стіною знаєм, що я твій а ти моя ми як небо і земля ми два білі паруси корабля віддаля ми помрем у муках згинем у довгих розлуках згинем в коротких розлуках
в снах, ми з тобою дама і валет однієї масті в нашім щасті є романтика і страсті ми в галактиці квітчасті де немає болі від любові кожен день одні пристрасті в казці, ти моя весна завжди щира і весела як зоря така ясна моя, тільки моя, ми незнаєм слова горя не розлучить нас і хвилі синього моря
вечір заповняв небо темними хмарами я на них дивився очима карими сонячні проміння тихо виринали десь за небокраєм там собі згоряли як горить у серці полумя кохання так горить і сонце вічного світання і не втому сенс що пече а власне сенс у тому що воно горить негасне бачучи кохану затамовую дихання риба помре без води а я без кохання і на світі я живу поки дихає вона бо для мене лиш кохана це є стимул для життя
знову в мене відкриті очі минають довго задумчиві ночі я вже неможу так довго терпіти якщо це любов то куди її діти? кохання це муки кохання біль в серці кохання одне і напевно до смерті для когось це щастя для когось страждання у кожного своє велике кохання часом я беру те фото що в альбомі на столі і літаючи у римах пишу я оці вірші там на фото що у рамці моя муза, тобто ти і на ньому рано в ранці ти стоїш в руках роси ти на ньому сама класна з кольором очей каштана сама кльова і прекрасна одним словом сама сама